Кардашинці — велика сільська родина

Голопристанський вісник, 21 жовтня 2012 року

Щороку на Покрову в Кардашинці люди полишають справи і збираються усі разом, аби відсвяткувати День села. Не всюди відчуваєш себе так, як тут. Здається, ніби потрапив у тепле родинне коло, де кожен один одного знає, вітається і радо посміхається при зустрічі. Так, мабуть, повелося ще відтоді, як на березі лиману з’явилися Кардашинські хутори. Гостинність, широка душа і українська пісня — це, певно, притаманні риси мешканців села.

Обідньої пори поблизу Р майданчика, на якому через кілька хвилин почнеться святкова програма, ряд накритих скатертинами столів. На них — усе, чим багата господа селянина: запашні паляниці, пироги, вареники та ще багато інших наїдків. І усе прикрашене кетягами червоної калини. Ці столи — від виборчих округів, на яких обиралися місцеві депутати. І у ході святкової програми журі буде оцінювати, який з них варто відзначити.

Очікуючи початку урочистого концерту, «смачну» виставку розглядав сільський голова Олексій Чухрай і місцевий підприємець, керівник проекту «Зелені хутори Таврії» Олександр Долинко. Здається, його зацікавили пишні паляниці, випечені сільськими господинями. Так і є — Олександр Володимирович розпитував, чий же це такии запашнии і високий хліб? Адже хутори відвідують чимало гостей, і кожного треба зустріти достойно, по-українськи. Певно, одна із кардашинських господинь цього дня домовилася про приробіток…

— Починаємо! Боже, поможи! — з гучномовців усі впізнали голос «сільського старости» Олексія Чух-рая. І двоє молодих дівчаток — ведучих свята — розпочали програму. «Сьогодні ми зібралися для того, щоб провести велике родинне свято «Моє село — моя родина». Тож запрошуємо вас до нашої господи на хліб-сіль, на слово щире…» І одразу за тим зазвучала гарна пісня… Запашний коровай, який щойно на вишитому рушникові піднесла для Олексія Івановича закосичена дівчина у вишитій сорочці, сільський голова не залишив для себе «на потім», а негайно ж почав ділити хліб на шматочки і роздавати усім мешканцям села, котрі прийшли на свято, приказуючи, що кожен із присутніх тут трудиться і є справжнім господарем, а тому усі достойні шани.

 

Подарунки із собою привезли місцевий підприємець Олександр Долинко і директор ТОВ «Георесурси» Віктор Сипко, котрі водночас при кожній потребі для села є і спонсорами.

Дуже гарну концертну програму, до якої увійшли і пісні, й танці, і навіть театралізовані номери художньої самодіяльності, підготували учні загальноосвітньої школи. Глядачам так подобалися виступи, що дехто їх навіть знімав на мобільні телефони, а тому, цілком ймовірно, вони скоро з’являться на просторах мережі Інтернет. До речі, і свій веб-сайт Кардашинка вже має.

3 010

Гучними оплесками зустрічали селяни на імпровізованій сцені, можна сказати без перебільшення, гордість і окрасу Кардашинки — бабусь із народного колективу «Олешшя» впізнають не лише тутешні мешканці, знають і люблять їх і в Голій Пристані, і в області. На святі кожна з них отримала подарунки від сільської громади.

Подарунками нагороджено і маленьких сільських художників, які брали участь у конкурсі дитячих малюнків «Кардашинка — краплинка України».Не оминули увагою і теплими словами під час урочистостей нікого, хто живе і трудиться у селі й має шану односельців — народних талантів і добрих господарів, багатодітних матерів і старожилів, батьків новонароджених карда-шинців, молоді подружжя і ювілярів подружнього життя, майбутніх захисників Вітчизни. А після урочистої програми, тут-таки на вулиці, селяни зібралися за довгими столами, на які кожен ставив приготовані вдома страви, пили й танцювали в очікуванні святкового фейєрверку.Шкода, що мені довелося раніше повернутися в Голу Пристань…

Олександр СТЕШЕНКО

.